Чому, Господь, я вже не так горю
І на неправду закриваю очі,
Чому не часто на Голгофу я ходжу,
Чому я вже не та, чому, мій Отче?

Чому вогонь в душі холоне
Й немає часу для палких молитв
Чому так нехотя я подаю долоні
Тому, хто вже знеможений від битв?

Допоможи мені, Господь, вернутись
Туди, де помилилась. Я хочу знову встать
До рук твоїх пробитих знов торкнутись
І довго плакати, і прощення благать.

Щоб ти простив, підняв з руїн
Отих, що намагалась будувать сама
Щоб Ти мене підніс вже до вершин.
Я вже ні кроку не ступлю одна.

Верни, Господь, вогонь до мого серця,
Бо каяття потрібне й християнам
Бо Ти не можеш жити там, де наше «я» не вмерло
Бо Ти, мій Отче, Перший і Останній.